Каменеутворення – це складний фізико-хімічний процес, в основі якого лежить порушення колоїдної рівноваги сечі, яка пересиченим розчином. При звичайних умовах каменеутворення не виникає , оскільки відбувається розчинення складових сечі. Даний процес забезпечують колоїди, а при їхній недостатній концентрації виникають камені. Спочатку утворюється ядро, міцела каменя, ним можуть бути молекули розчину, або фібрин, згорток крові, аморфний осад, клітинний та тканинний детрити, чужорідні тіла.
Сечокам’яна хвороба ( уролітеаз) – багатофакторне захворювання, в основі якого лежить взаємодія генотипу людини із зовнішнім середовищем . На розвиток захворювання впливають спадкова схильність та хвороби: порушення обміну речовин в канальцях нирок та порушення прохідності сечових шляхів.
Сечові камені є змішаними – містять мінерали та органічну речовину.
За хімічною будовою камені бувають: оксалатні, уратні, фосфатні, карбонатні, цистинові, ксантинові, кремнієві, холестеринові, тощо.
Найбільш поширеними каменями є:
Сечокам’яна хвороба ( уролітеаз) – багатофакторне захворювання, в основі якого лежить взаємодія генотипу людини із зовнішнім середовищем . На розвиток захворювання впливають спадкова схильність та хвороби: порушення обміну речовин в канальцях нирок та порушення прохідності сечових шляхів.
Сечові камені є змішаними – містять мінерали та органічну речовину.
За хімічною будовою камені бувають: оксалатні, уратні, фосфатні, карбонатні, цистинові, ксантинові, кремнієві, холестеринові, тощо.
Найбільш поширеними каменями є:
- Оксалатні - складаються з кальцієвих солей щавлевої кислоти.
- Урати – з сечової кислоти та її натрієвої та амонійної солей.
- Фосфати – з кальцієвих, магнієвих та амонійних солей фосфорної кислоти.
- Карбонати – кальцієві та магнієві солі вуглецевої кислоти.Камені нирок можуть бути поодинокі, множинні, двобічні та різні за своєю величиною. Камені, що виповнюють всю порожнину нирки називаються коралоподібними.
Основними симптомами уролітеазу є : біль, наявність крові в сечі (гематурія), розлад сечовипускання, відходження конкрементів. При ускладненнях спостерігається обтураційна анурія (відсутність сечі при наявності перешкоди), лихоманка.
Діагностика сечокам’яної хвороби передбачає проведення лабораторного обстеження:
- загальний аналіз крові та сечі, біохімія крові;
-Інструментальні дослідження (ультразвукове обстеження сечовивідної системи. За необхідності рентгенологічне обстеження).Подальше обстеження та лікування проводиться лікарем-урологом за результатами отриманих даних.