Органічні фактори, такі як судинні, ендокринні, нейрогенні, а також захворювання статевого члена
та вплив певних медикаментів є причиною більшості випадків ериктильної дисфункції.Психогенні фактори, як вважають нині, зумовлюють менше третини випадків захворювання. Ретельне вивчення анамнезу є ключовим пунктом у встановленні природи сексуального розладу: треба з’ясувати, чи його виникнення була поступовим чи раптовим, чи захворювання стабілізувалося чи прогресує, а також чи порушення з’являються з різними партнерами та при різних обставинах. При фізикальному обстеженні увагу зосереджують на симптомах гіпогонадизму та дослідженню пеніса і калитки. Рутинне обстеження включає лише деякі лабораторні тести – оцінку функції щитоподібної залози, рівня біологічно доступного тестостерону, лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів та пролактину. У більшості випадків є ефективними низка лікувальних підходів: медикаментозна терапія, внутрішньо кавернозна ін’єкційна терапія, застосування зовнішніх вакуумних пристроїв, та уретральних супозиторіїв, оральне застосування силденафілу, а також хірургічні втручання. Вибір методу лікування залежить також від побажання і вимог пацієнта.
 

References:

H.K. Kamel, F.E. Kaiser - Erectile dysfunction: a Guide to causes - and Current Treatment Options

Consultant, 1998; 1579-1589

Фото: vedecusontha.narod.ru